Блукючи світами...

...шукаючи себе


1 тезис


Прокинувся сьогодні і подумав: а що б його такого корисного зробити щоб і людям зробити приємність і самому залишитися задоволеним...

Открыть | Коментарів 4

//Знаки//


Якось, йдучи пероном  станції київсткої підземки...а це була станція Контрактова площа... побачив на стіні дивну річ. Зазвичай ці щитки, що прикривають всілякі технічні отвори у стінах намагаються приховати і добре, що те за чим приховують інколи художньо прикрашають. Ось один з таких елементів привернув мою увагу. Отже дивимось і помічаємо...
Я тут бачу, власне, грифона, сирен і щось схоже на геральдичну лілію)) 

 


Открыть | Коментарів 3

потрібні рішення знаходять тебе самі


Не раз кажу: змагайся і шукай!

Вдивляйся в очі пристрастей і зрічень!

І знаю я - в один затихлий вечір

До інших брам сягне твоя рука

                                  Олена Теліга  

 

На фото: пам'ятник Олені Телізі. Університетське містечко київської політехніки


Открыть | Коментарів 1

Оголошення! ЕТНІЧНИЙ ВІВТОРОК У «КИЄВІ»


Цікаву подію важко вполювати, особливо у великому замурзаному місті. Але ось одна з тих, що відбудеться найближчим часом у Києві:

ЕТНІЧНИЙ ВІВТОРОК У «КИЄВІ»

Презентація проекту відбудеться 1 грудня О 18:00
Місце впровадження: Арт - клуб «КИЇВ», Україна, місто Київ, вул. Вел. Васильківська 19, (в приміщенні кінотеатру «Київ»), в минулому славнозвісний Київський клуб «МАЙДАН».

ВИ НАМ ДУЖЕ ДОПОМОЖЕТЕ КОЛИ ЗАПРОСИТЕ СВОЇХ ДРУЗІВ ДО ДАНОЇ ГРУПИ В КОНТАКТІ, ФЕЙСБУЦІ, ТА КОМЮНІТІ В ЖЖ!!!!!!!!
http://community.livejournal.com/etno_vivtorok/
http://www.facebook.com/group.php?v=wall&gid=183
http://vkontakte.ru/club13196067

Програма та розклад презентації «Етнічного вівторка» 1 ГРУДНЯ 2009 року:
18:00 Початок Входу, Майстер класи, перегляд експозиції.(ще не визначено майстрів)
18:30 Початок відео сеансу. Документальна стрічка Ганни Яровенко про українського кобзаря з Черкащини Михайла Коваля «ФІЄСТА».
19:00 «Школа традиційних народного українського танцю». (Гратимуть автентичний гармоніст Дмитро Левкович, та на бухалі Валентин Михайлович з Борщагівки та Куренівки)
20:00 Божичі
20:35 Пропала Грамота
21:10 PoliКарп
21:45 ДримбаДаДзига
22:20 ЕТНО ДИСКОТЕКА (dj Binghi (Banda Arkan))


Открыть | Коментарів 8

Хімія. Не назване


Новий день. Що він для нас готує? І що чекає нас там, за рогом? Та ось минає ще один- проносяться повз події, люди, цілі історії, автомобілі, літаки, трамваї, почуття і відчуття, незакінчені партії в шахи... 

Чи варто хапатися за минуле та намагатися, тужачи та йойкаючи, повернути все назад...сподіватися і вірити, що все може статися інакше, що МИ таки повернемо плин часу і десь-колись зробимо не зроблене, а можливо,  щось виправимо на краще?

Що  з того матимемо? 

...Але як і досі, я стою на трамвайній зупинці і думаю про невідворотне...

Мені порадили посміхнутися - слушна порада. Щасливий у своєму нещасті той, хто  з пережитого має науку. Не раз ставалося так. Що ж, я щасливий, відтак.

...Проїзджає повз жовтий трамвай. Його вагон, спорожнілий, проноситься повз без зупинок...Гарний час - вечірній. Піду пішки...вітер і я...я і вітер. Нам по дорозі, зрештою.

 

Чому цей пост називається "Хімія. Неназване" - великий знак запитання. Майже такий великий і неосяжний , що хочеться просто кричати на нього. (від тої дії він, можливо, стане мізернішим і збагнути буде не так тяжко)


Открыть | Коментарів 18

Наспіви : так  почування : меланхолійний    

Чорно-біле і трохи-кольорове


Шкільні роки - це мабуть час розквіту ентузіазму та романтизму (та ще, либонь, чого у наших юних організмах), час становлення вартостей, пошук або ж і зовсім не пошук цінностей і свого місця у ватагах постійно чогось прагнучих юнакаів і юначок. Росли, так би мовити, розвивалися...Та й досі так. 
Що нас виховаувало? Чим ми живили свої думки, що так щиро прагнули чогось звеличеного та гарного?
Якось, усвідомлення прекрасного почалося з того як однокласник дав мені послухати касету Тартака. (Не стверджую, що це саме точка відліку, але все ж, так було...було і запам"яталося найщиріше.) Сашко, -так його звали, -радив слухати записи коли залишуся сам вдома і на повну гучність (обов"язкова умова...ну, щоб справило враження - фул-ефект, так би мовити). Того ж дня батьків старий Маячок з цим завданням впорався на всі сто - я був щасливий. До моїх вух вривалися неперевершені за мелодикою та соковитістю рифи... Мега-грандіозні відчуття! І ось він, дидактизм музики, стилю. Я захопився.
А до того... що коїлося в ті часи - радіо було загальнодоступним джерелом всього нового, та ще й не на користь сприяло оточення що не вирізнялося вибагливістю і прагненням до пізнання. Попса, переважно російська, тобто російськомовна (що фактично одне і те ж саме) втручалася у розуміння прекрасного. Того ж прекрасного дня радіо покотилося до коробки з умовним надписом "непотріб". Такі зазвичай під шафами ховають аби потім віднести якнайдалі.


Ми не займалися копіюванням платівок - були касети. Та й їх хрін де (вибачте, за що) надибаєш. Гроші на пиріжки не доходили до буфетної каси. Було ще одне -Вася Сюдкін.. гарний рокнролл - стиляжний такий, лискучий по-кіношному, але гарний. Надибав у коробці з тими ж таки касетами. А ще батьківський вініловий програвач і платівки Смоукі, і РоллінСтоунс... Дивно, та це приваблювало більше аніж наївні ритми радіостанцій.

Зараз з колонок доноситься Юрай Хіп, Пінк Флойд... ото була музика. Хотів би хоч на день опинитися серед хмар - там і тоді.

Все це можливо і маячня. Немов стариган писав. Варто лише було дістати своє свідоцтво про народження. Але, що може бути кращим від того, що пригадується коли тобі добре?


Открыть | Коментарів 6

Наспіви : Сергiй Жадан та Оркестр Че - Жити значить померти  

Жадан. Почути варто


Влітку, коли нагріваються обручки й нігті
на пальцях чоловіків в привокзальних готелях,
і в сутінках діти з новобудов
до сердець притискають чорні футбольні м'ячі;

в темряві, коли видихається у винарнях рожеве вино,
повільний, ніби слимак, потяг на Будапешт,
запилений і ламкий проїжджає під місяцем.

Померши одного разу, ти продовжуєш шлях
через нічні двори і помічаєш як
смерть тримає в руках м'ятні цукерки
і роздає їх дітям на привокзальних пустищах.

Влітку, коли вивертається тепла підкладка життя,
коли розбиваються малолітражки кольору твоєї губної помади,
з дому виходить старий аптекар, 
котрий лікує всіх аспірином кожного дня, 
граючи зі смертю в якусь невідому гру;
життя не почнеться без тебе - сміються жінки на площі,
жити значить померти - скажуть тобі одинокі кур'єри,
які переносять в наплeчниках сухі небеса.

Померши одного разу, ти відступаєш в тінь
і дивишся як твоє тіло безпорадно шукає
тебе самого між стебел густої трави;
померши посеред літа,
обірвавшись на линвах, натягнутих листоношами,
душі померлих, наче чіпкий деревій,
прорізають в повітрі свої вертикалі.

Спробуй, коли вже знатимеш як,
спробуй, вирви мене з нічного нутра країни,
вирви з невидимих витяжок в небі,
якими до нас проходить любов.

Хто перешкодить, хто вижене, дівчинко, 
комах і духів із твого тіла?
Під літнім небом наша з тобою земля
так щемко пахне щоліта місяцем і бинтами.

...По смерті ступивши пів-кроку вбік,
бачиш крізь шви у повітрі
як таємні кіномеханіки спроектовують
на твоє тіло
великий небесний кінематограф,
щоби на світло його летіли
душі покійників
і смарагдові тіні жуків...

 


Открыть | Коментарів 13

Наспіви : Мертвий Півень - Сто баксів  

Під склепінням марлі


 ...А тим часом карантин все ще триває. І, мабуть, не всім, ой не всім доводиться плакати та нудьгувати у ці дні. Відтак дехто з цього і користає - і мова тут не про Аптечні Установи (низький їм уклін) і не про лікарів у яких нарешті з"явився не-на-жарт-ґрандійозний-шанс-підзаробити (шкода що правда) а про ... про... кхи - навіть професією це не назвеш - про грабунки і грабувальників)))

За минулі тиждень-два україною прокотилася новина про небачені досі злочини. "Чоловіки у білих масках увірвалися до приміщення банку та вчинили ЗУХВАЛЕ, вибачте, пограбування знеславивши всих службовців правопорядку сокирою. Їхнє обличчя було ретельно приховане за чотирма шарами марлі! Вони зайшли, взяли своє і пішли..."

Преса, що завше перебуває на вістрі інформування суспільства (часом як засіб впливу а не мета свободи того таки слова) рясніє новинами на кшталт "У Києві грабіжник у медичній масці ”почистив” банк", "Злочинець із сокирою та у марлевій пов'язці пограбував другий банк у Києві", "Напади грабіжників у масках набирають характеру епідемії?"... і. т. д. Під прицілом Донецьк, Кіровоград, Київ та не лише... Легкі гроші стають доступними, здобути їх як свідчить практика не складно...але межа законності, що відмежовує нас від них є дуже ефімерною. Ех-ех... Більшість банків на час від початку кризи скорочують персонал, економлячи на охороні... Міліція звісно ж не спить, але доки міліціянти дрімають можна позбиткуватися)))

Хіба ж відрізниш злочинця від не-злочинця якщо маска всих людей вимушених так чи інакше її вдягати зрівнює (зовнішньо хоча б)? Мабуть ні...

А тим часом, можливо зараз, черговий наслідувач ідеї маскованих грабунків тишком-нишком, не кваплячись, прасує марлю аби завтра піти "на діло"))

ПС. Життя весела штука) Когось воно вчить, когось доводить до межі, а когось і до сміху нестримного після якого починається гикавка котру водою просто не вгамуєш...


Открыть | Коментарів 4

З поверненням


Щось зимно стало - ви не помітили?)

Осінь - що ж тут дивного... 

Сьогодні, втім, був дуже гарний деь. А для мене він почався не з вранішнього потягування у своєму ліжку з буденним почухуванням потилиці та запитанням до самого себе "А що ж робитиму сьогодні?", а з... Ну, власне про це і піде мова далі)) ... Ну а з оповідей подальших, гадаю, можна було б написати оповідання.

Ось зараз задаюся питанням - а як багато твоєї уваги я маю?) Ну і гаразд, якщо ти це досі читаєш це означає що твоєї уваги варте.

Отже... ранок. Поїзд сполученням Львів - Київ (№92) розхитує ранкову тишу наближаючи пасажирів, що покірно причаїлися чекаючи (у його металевому череві) до кінцевої і мабуть довгоочіківаної станції (умовно назву її КП [Київ-Пас.] ) На обличчях люду "вирує ранок" - хто з просоння протирає очі, хто прокинувся з зорею та бадьоро посьорбує цитрований чай, хто наносить на вії та щічки (я про панянок) очерки краси, а хто перевертається з боку на бік відмахуючись від набридливого провідника що вирішив силою віддати тобі...о, Господи, тобі - такому сонному та безтурботному, той таки КВИТОК... (доречі, перший квиток котрий мені повернули за рік курсування між Львовом (о, Львів!) і Києвом. Тож першими словами у тому сум"ятті, що мені вдалося почути були "під"їзджаємо до кінцевої". 

Так розпочали мій ранок. А я ж ніколи не прокидався у поїзді, приміром, сполученням Лондон-Відень, і не чув слів стюарта "Good morning, Sir. Would you like some tea or something..." Ех... як радісно, все ж, що життя починається і так багато ще попереду.

Та я не про те - я про прокидання. Отже, ранок... вокзал...сум"яття... На шляху з  відстійника, себто вокзалу на твоєму шляху, немов бульки повітря з тренувального басейну аквалангістів, виростають з асфальну привокзальної площі таксисти зі звичним ппропонуванням "мущіна таксі нєдораґа". **мені хочеться зараз засміятися їм у обличчя, бо таке вже я десь чув** ...банальні істоти. Ба, вони навіть якось прикрашають привокзальні пустощі своєю присутністю (не те щоб я ними захоплювався, але все ж)... Далі пробиваюсь до мктро...Долаю натовп.

Година - і я вдома. Зустрічають мене кіт, пес і сонце в синім небі. Я щасливий. 

Приємні спогади зі мною:)


Открыть | Коментарів 6

Моя з'ява


Вітаю всіх небайдужих, тих хто не полінувався зайти на цю сторінку.

Це мій перший зхапис у щоденнику, що його було, починав створювати не раз, та все не вдавалося чи то через брак ентузіазму, чи ж просто не було спонукання...

Збираюся тут писати свої думки і читати будь-яку вартісну критику

Мене звуть Юрко. День перший


Открыть | Коментарів 14



Метки


Содержание страницы

Календарь
Январь
ПнВтСрЧтПтСбВск
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Интересы
байки, Богородиця, Бу-Ба-Бу, вільне життя, вільний вірш, вітер у бороді, воля, ворони, гард-рок, глина, гра у кості, дахибудинків, дерев"яні церкви, дидактизм, діґерство, думки, етно, Запорізька Січ, камерна музика, карпати, кобза, коци, круки, липи у час цвітіння, Львів невідомий, люлька, мелодії душі, Мертвий Півень, Мирослав Скорик, міфологія, незалежність, ОУН, пам"ятники, проза, Русь-Україна, стародавня Греція, степ, фольклористика, холодна зброя

Антиинтересы
гра у копаного м"яча, думка Росії щодо внутрішніх проблем України, засідання Верховної (з)Ради, комп"ютерні ігри
ОБОЗ.ua